Київ

Театр опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка в Києві та його історія, – ФОТО

Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка є найбільш відомим та одним з найстаріших театрів Києва та країни в цілому. Це справжній храм мистецтва, про який автори сайту kashtan.media вирішили розповісти детальніше.

Національна опера України та її історія

Зображення з Вікіпедії

В 1865-66 роках, в Києві з успіхом гастролювали оперні трупи з Італії. Це надихнуло київських артистів на створення власної трупи, що було зроблено вже влітку 1867. Цей рік вважається датою заснування Національної опери України.

Сучасної будівлі ще не було, тому трупа виступала в Міському театрі, який Іван Штром збудував у 1856 році. Але знаходився він на цьому самому місці.

Зображення з Вікіпедії

Першою постановкою стала «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, яка пройшла 27 жовтня або 8 листопада 1867. Київський театр швидко став в Російській імперії одним з найкращих. 

Багато спектаклів було пов’язано з діяльністю композитора Миколи Лисенка. Зокрема, у 1874 поставили «Різдвяну ніч» українською мовою. Також ставили постанови за творами відомих російських композиторів, таких як Михайло Глинка, Антон Рубінштейн. З’являлись і європейські автори, зокрема Джузеппе Верді, Джоаккіно Россіні.

Опери «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа», «Опричник» були поставлені ще за життя Петра Чайковського. А «Снігуронька» та «Алеко» ставились за участю самих авторів — Римського-Корсакова та Рахманінова.

Театр опери та балету і нова будівля

Стара будівля Міського театру була повністю знищена в лютому 1896 року. Після спектаклю «Євгеній Онєгін» відбулась пожежа. Це привело до необхідності побудувати новий театр. Був оголошений конкурс, в якому переміг проект Віктора Шретера. 1898 року почалось будівництво.

Оригінальну основну частину побудували 1901 року. 15 (28) вересня його урочисто відкрили та освятили. Новий театр став значно більшим та красивішим, в архітектурному стилі модерн. В залі обладнали партер на 384 місця, а також 4 яруси включно з бельетажем. Загальна кількість місць — 1683. А площа театру в цілому — майже 100,000 м².

Головний фасад театру легко впізнаваний, завдяки арочним вікнам з колонами та красивому архітектурному оформленню. Закруглений прохід також відображається на формі фасаду.

Спочатку над входом розмістили архистратига Михаїла, покровителя Києва. Однак, після звернення митрополита Фіогноста, герб був знятий. Митрополит вважав театр гріховним заведенням, тому наполіг на тому, щоб зображення святого змінили. Тоді на місце герба встановили бюсти композиторів Олександра Сєрова та Михайла Глинки, які подарував Маріїнський театр.

Подальше життя театру

Під час Жовтневої революції та війни 1917-18 років, тут проводились з’їзди. Зокрема, пройшов Другий Всеукраїнський військовий з’їзд, на якому проголосили Перший Універсал Української Центральної Ради.

За часів УНР, робота продовжувалась, а театр працював як оперний та драматичний. Тут йшли такі опери як «Фауст», «Богема», «Травіата», «Черевички», «Сільська честь», «Галька», «Мадам Батерфляй», та інші. Вони переводились на українську мову.

Коли прийшла радянська влада, у 1919, театр було націоналізовано. Йому надали назву ім. К. Лібкнехта. Однак, не дивлячись на зміну керівництва, 1926 року вийшов декрет, за яким всі опери виконувались українською. 1936 року, театр отримав орден Леніна, а з 1939 носить свою незмінну назву, імені Тараса Григоровича Шевченка.

Фото: Жадана Соснина

У 1930-ті були плани перебудувати його, та зробити архітектуру більш соціалістичною. Однак все це обмежилось зняттям бюстів російських композиторів імперських часів. А в репертуар додали опери «Щорс», «Борис Годунов», «Золотий обруч», і не тільки.

З початком Другої світової, коли військові дії дістались Києва, театр евакуювали спочатку до Уфи, а потім до Іркутська. Трупа працювала в евакуації до 1944 року, однак сам театр не пустував.

В окупації його назвали «Велика опера», та навіть ставили в ньому спектаклі. Це були німецькі опери, а також переведені на українську італійські, та деякі дорадянські українські. Російська музика була заборонена.

8 травня 1943 року, в театр потрапила бомба, вибух якої привів до загибелі 4 німецьких офіцерів. Під час війни будівля постраждала. Однак вона могла бути повністю зруйнованою під час вересневої пожежі 1941. Театр встигли вчасно розмінувати, на відміну від будівель на Хрещатику.

Повоєнні роки та реконструкція

Після війни опера продовжила роботу, а репертуар суттєво розширився. В основному радянськими творами. Однак є думка, що у 1950-х роках в опері були проблеми, які в першу чергу пов’язані з некомпетентністю керівництва. Деякі відомі артисти навіть звільнились.

У 1980-ті роки, будівля була реконструйована. Проект розробив Борис Жежерін. Закулісна частина була перебудована, щоб збільшити кількість гримувальних та репетиційних. Також обладнали клас хору та розширили сцену до 824 квадратних метрів.

Фото: Tetyana

Тоді ж був змінений орган на новий, замовлений з Чехії. Переобладнали оркестрову яму, та в цілому збільшили квадратуру приміщень на 20,000 м². Реконструкція тривала з 1983 по 1988.

Часи незалежності та балет

Фото: kashtan.media

У 1990-ті роки, театр опери та балету вів гастрольну діяльність та відмовився від перекладів на українську через матеріальні труднощі. Однак в цей же період активно розвівалась балетна трупа за керівництвом Анатолія Шекера.

Фото: kashtan.media

Були поставлені такі класичні твори, як «Лускунчик» та «Лебедине озеро» Чайковського, «Коппелія», «Раймонда», «Спартак», ще раніше «Ромео і Джульєтта», і не тільки.

У 1999 році, генеральним директором театру став Петро Чуприна, який займає цю посаду досі. Головний режисер — Анатолій Солов’яненко.

Національна опера України. Фото: Kashtan Media
Фото: Kashtan Media

2017 року театр відзначив своє 150-річчя. Національна опера України успішно функціонує та гастролює досі. Навіть під час повномасштабної війни, діяльність театр відновилась, та вдень, з дотриманням повітряної тривоги, йдуть спектаклі.

Театр опери та балету: репертуар

В балетному репертуарі присутні такі вистави як «Шопеніана», «Пахіта», «Дон Кіхот», «Жізель», «Корсар», «Лілея», «Баядерка», Лісова пісня», «Болеро», «Весілля Фігаро», і не тільки.

Кармен. Фото: Національна опера

З оперних вистав — «Аїда», «Богема», «Кармен», «Макбет», «Наталка Полтавка», «Ріголетто», «Попелюшка», «Травіата», «Фауст», «Турандот», та інші.

Лебедине озеро. Фото: Національна опера

Однак через війну репертуар трохи змінився та обмежився. Наприклад, невідомо, чи буде відновлений показ класичного балету «Лебедине озеро», який зник з переліку в репертуарі на офіційному сайті.

Де знаходиться театр опери та балету в Києві та як до нього дістатись

Національна опера України розташована по вул. Володимирська, 50, на перетині з вулицею Богдана Хмельницького. Також неподалік знаходяться вул. Миколи Лисенка, Прорізна, Хрещатик та бульвар Тараса Шевченка.

Дістатись можна на метро. Найближчі станції — «Театральна» та «Золоті Ворота». З наземного транспорту — автобуси 114, 118, тролейбуси 5, 7, 8, 17, маршрутка 575, однак від них потрібно трохи пройтись.

Нагадаємо, що раніше ми розповідали легенду про привиди старого цирку. Читайте нас на Facebook та підтримайте kashtan.media.

Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.