Квитки по 5 копійок: як у Київському метро змінювалась вартість проїзду і способи оплати

У Київському метрополітені, вартість проїзду вже багато років складає 8 гривень. Однак, так було не завжди. Kashtan.media пригадали, скільки коштували квитки в різні часи і як змінювались способи здійснення оплати.

Паперові квитки по 5 і 50 копійок

Квитки радянських часів. Фото: Tov_tob

Одразу після відкриття першої черги столичного метрополітену 6 листопада 1960 року, проїзд був по запрошенням, в якості екскурсійного. Однак, вже 12 числа, було введено оплату. На вході видавали паперові квитки, схожі на трамвайні. Вони коштували по 50 копійок.

Після радянської грошової реформи, вартість знизилась до 5 копійок. У 1961 році, на станціях встановили автоматичні турнікети. Після цього, для проходу до поїздів  було достатньо запустити 5-копійкову монетку.

Не дивлячись на те, що окремі квитки вже не використовувались, каси все одно працювали. В них розмінювали більш крупні гроші пасажирів. У подальшому, вартість проїзду залишалась незмінною цілих 30 років, до 1991.

Подорожчання і поява жетонів

Фото: Вікіпедія

Жетони з’явились у Київському метро вже за часів незалежності, 1 жовтня 1992 року, через постійне зростання вартості проїзду. Спочатку її підняли з 5 до 15 копійок. Потім проїзд дорожчав ще двічі — до 30 і до 50 копійок.

Турнікети намагались адаптувати до нових монет, але, через технічну складність, від цієї практики відмовились. Тим більше, що відбувались регулярні зміни цінової політики. На деякий час навіть повертали продаж паперових квитків з ручним контролем. Але, це створювало черги.

Введення єдиних жетонів стало зручним рішенням. Вони продавались на касі та підходили до турнікетів, що нівелювало залежність від подальших змін у ціноутворенні. Однак, пасажири стали заздалегідь скупати металеві жетони, що створило їх дефіцит.

Згодом жетони було видозмінено. Спочатку зменшили їх розмір, а потім — зробили більш крупними і пластиковими. Також касири стали контролювати кількість жетонів, щоб пасажири не купували зайві заздалегідь і не виносили їх за межі метрополітену.

Купони і гіперінфляція

Фото: Вікіпедія

Якщо раніше оплата здійснювалась в радянських рублях, у 1993 році, в Україні було введено тимчасову національну валюту — купони. Проїзд у столичному метро спочатку коштував 5 купонів. Однак, враховуючи гіперінфляцію, він стрімко зростав. Через рік одна поїздка коштувала більше 1000 купонів, а в 1996 році — цілих 20,000.

2, 5 і 8 гривень

У вересні 1996 року, в Україні розпочали грошову реформу, що передбачала перехід на постійну національну валюту — гривню. Після цього, проїзд став коштувати 20 копійок. Однак, до нового тисячоліття він знову змінився, до 50 копійок.

У нульових роках, кияни пам’ятають саме цю вартість. Однак, у 2008 році, її різко змінили до 2 гривень. Це викликало скандали, через які вартість вагалась до 2010 року, поки її не затвердили на відповідному рівні. Пізніше, проїзд знов подорожчав з 2 до 5 гривень.

Вартість поїздки піднялась до 8 гривень з 14 липня 2018 року. Такою вона залишається і зараз, як і в іншому муніципальному транспорті. Якщо купувати по 50 поїздок на карту Kyiv Smart, один квиток коштуватиме 6,5 гривень.

Фото: КМДА

У 2020-21 роках, у суспільстві активно обговорювалось можливе майбутнє подорожчання до 16-20 гривень. Тема піднімалась декілька разів.

На початку повномасштабного вторгнення, в 2022 році, проїзд тимчасово був безкоштовним для всіх. До речі, була версія, що в перспективі він може стати безкоштовним на постійній основі. Однак, станом на зараз, безоплатний проїзд діє лише для пільгових категорій пасажирів, а стандартна вартість зберігається на рівні 8 гривень.

QR-коди та банківські картки

Фото: КМДА

У 2019-20 роках, у Київському метро повністю вивели з обігу звичні для пасажирів жетони. Замість них з’явились одноразові QR-коди, які скануються за допомогою спеціальних інтерфейсів на турнікетах.

Код може друкуватись на папері, або виводитись на екран смартфону, через застосунок «Київ цифровий». До речі, єдиними квитками можна також користуватись у тролейбусах, трамваях і автобусах.

Фото: КМДА

Альтернативні варіанти — згадана Kyiv Smart Card (електронна картка), а також звичайні банківські картки і «карта киянина».

Нагадаємо, що на сайті нашого видання також є добірка з ТОП-5 цікавих фактів про Київський метрополітен.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху