Вартість проїзду в Київському метрополітені, як і в усьому комунальному транспорті, нещодавно піднялась з 8 до 30 гривень. Але так дорого було не завжди. Kashtan.media пригадали, скільки коштували квитки в різні часи і як змінювались способи здійснення оплати.
Паперові квитки по 5 і 50 копійок
Одразу після відкриття першої черги столичного метрополітену 6 листопада 1960 року, проїзд був по запрошенням, в якості екскурсійного. Однак вже 12 числа, було введено оплату. На вході видавали паперові квитки, схожі на трамвайні. Вони коштували по 50 копійок.
Після радянської грошової реформи, вартість знизилась до 5 копійок. У 1961 році, на станціях встановили автоматичні турнікети. Після цього, для проходу до поїздів було достатньо запустити 5-копійкову монетку.
Не дивлячись на те, що окремі квитки вже не використовувались, каси все одно працювали. В них розмінювали більш крупні гроші пасажирів. У подальшому, вартість проїзду залишалась незмінною цілих 30 років, до 1991.
Подорожчання і поява жетонів
Жетони з’явились у Київському метро вже за часів незалежності, 1 жовтня 1992 року, через постійне зростання вартості проїзду. Спочатку її підняли з 5 до 15 копійок. Потім проїзд дорожчав ще двічі — до 30 і до 50 копійок.
Турнікети намагались адаптувати до нових монет, але, через технічну складність, від цієї практики відмовились. Тим більше, що відбувались регулярні зміни цінової політики. На деякий час навіть повертали продаж паперових квитків з ручним контролем. Але, це створювало черги.
Введення єдиних жетонів стало зручним рішенням. Вони продавались на касі та підходили до турнікетів, що нівелювало залежність від подальших змін у ціноутворенні. Але пасажири стали заздалегідь скупати металеві жетони, що створило їх дефіцит.
Згодом жетони було видозмінено. Спочатку зменшили їх розмір, а потім — зробили більш крупними і пластиковими. Також касири стали контролювати кількість жетонів, щоб пасажири не купували зайві заздалегідь і не виносили їх за межі метрополітену.
Купони і гіперінфляція
Якщо раніше оплата здійснювалась в радянських рублях, у 1993 році, в Україні було введено тимчасову національну валюту — купони. Проїзд у столичному метро спочатку коштував 5 купонів. Враховуючи гіперінфляцію, він стрімко зростав. Через рік одна поїздка коштувала вже більше 1000 купонів, а в 1996 році — цілих 20,000.
2, 5 і 8 гривень
У вересні 1996 року, в Україні розпочали грошову реформу, що передбачала перехід на постійну національну валюту — гривню. Після цього, проїзд став коштувати 20 копійок. До нового тисячоліття він знову змінився, до 50 копійок.
У нульових роках, кияни пам’ятають саме цю вартість. Однак, у 2008 році, її різко змінили до 2 гривень. Це викликало скандали, через які вартість вагалась до 2010 року, поки її не затвердили на відповідному рівні. Пізніше, проїзд знов подорожчав з 2 до 5 гривень.
Вартість поїздки піднялась до 8 гривень з 14 липня 2018 року. Такою вона залишалась до 2026 року. У випадку придбання по 50 поїздок на карту Kyiv Smart, один квиток коштував 6,5 гривень.
Безкоштовний проїзд
На початку повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 році, проїзд тимчасово був безкоштовним для всіх, хоча інтервали часу між поїздами і збільшились.
Однак, попри обіцянку Віталія Кличка, що такий підхід зберігатиметься до кінця війни, вже в травні 2022 обов’язкову оплату повернули. Станом на зараз, безоплатний проїзд діє лише для пільгових категорій пасажирів.
Подорожчання до 30 гривень
З 15 липня 2026 року, вартість проїзду знову підскочила. І якщо раніше прогнозували підвищення до 15-20 гривень (тема активно обговорювалась в 2020-21 роках), на практиці міська влада впровадила значно дорожчий тариф, піднявши ціну майже в 4 рази, до 30 гривень за поїздку.
Навіть якщо купити 50 поїздок на місяць, зекономити можна небагато, це буде по 25 грн за квиток.
QR-коди та банківські картки
У 2019-20 роках, у Київському метро повністю вивели з обігу звичні для пасажирів жетони. Замість них з’явились одноразові QR-коди, які скануються за допомогою спеціальних інтерфейсів на турнікетах.
Код може друкуватись на папері, або виводитись на екран смартфону, через застосунок “Київ цифровий”. До речі, єдиними квитками можна також користуватись у тролейбусах, трамваях і автобусах.
Альтернативні варіанти — згадана електронна картка, а також звичайні банківські карти і “картка киянина”.
Нагадаємо, що на сайті нашого видання також є добірки з ТОП-10 найглибших станцій і ТОП-5 цікавих фактів про Київський метрополітен. Всі нові матеріали з сайту публікуються на сторінці Kashtan Media у Facebook.
