Агатангел Юхимович Кримський — один з найвідоміших сходознавців. Видатний мовознавець, письменник, перекладач та вчений. Також він є співзасновником Академії наук України та прихильником української мови, за що й був репресований.
Агатангел Кримський та його біографія
Народився Агатангел Юхимович в місті Володимир, що у Волинській області України, 3 (або 15) січня 1871 року. Його батько Юхим Степанович був кримським татарином, вчителем історії та географії. А мати Аделаїда Матвіївна належала до відомого польсько-литовського роду.
Прадід Агатангела був муллою з Бахчисараю, який переїхав до нинішньої Білорусі та змінив релігію на християнство. Сталось це після конфлікту з ханом.
Родина Агатангела переїхала до міста Звенигородка, у Черкаську область. Він ще у 3 роки навчився читати, та після цього майже не розлучався з книжками. В п’ять він вже пішов до училища. Потім навчався в Острозі, а згодом у Другій київській гімназії та в Колегії Павла Ґалагана.
Саме там, навчаючись у Павла Житецького, він полюбив українську мову, історію та літературу. Хоча сам говорив, що ані кровинки української не має.
Після навчання в Києві, Агатангел переїхав до Москви, навчатись в інституті східних мов. Там він освоював арабську, перську та турецьку під керівництвом провідних сходознавців.
На цьому навчання не обмежувалось. Зокрема, він слухав лекції в Московському університеті, після закінчення якого, за стипендію поїхав до Лівану та Сирії. За поверненням, став професором арабської літературу та філології, професором історії ісламу та перекладачем. Зібрав багато матеріалів у східних країнах.
Окрім цього, Агатангел сам написав багато підручників за цією темою, присвячених літературі та історії східних народів, а також мусульманству.
Повернення до Києва
Коли в Києві встановилась влада УНР, Агатангел Кримський вирішив повернутись сюди. Він приїхав у 1918 році, та за підтримки Павла Скоропадського, став одним із засновників Академії наук України, разом з Вернадським, а також обійняв посаду секретаря в цієї академії.
Коли він переїжджав з Москви до Києва, то взяв із собою свою бібліотеку, що нараховувала майже 50,000 томів.
Кримський, окрім цього, став професором всесвітньої історії у Київському університеті, редактором Історично-філологічного відділу УАН. В 1921 році, був присутній на Першому Всеукраїнському православному Соборі, присвяченому автокефалії Української православної церкви.
Агатангел Кримський був українофілом, який відстоював позицію щодо необхідності розмовляти в Україні українською мовою. Говорив, що мова є першою ознакою національності. Сам він теж спілкувався і писав твори українською.
Також Кримський, орієнтуючись на дослідження, стверджував, що українська мова вже існувала в XI столітті. Як конкретна, окрема мова. Однак це порушувало радянську теорію, яка стверджувала інше — що тоді використовувалась староруська з трьох братніх мов, російської, білоруської та української.
Відомо, що ще в Москві Кримський вів переписку з Іваном Франко, а коли повернувся до Києва, жив на вулиці Малопідвальної, що в Шевченківському районі столиці, між Володимирською та Майданом Незалежності. Кримський також дружив з Лесею Українкою.
Переслідування та репресії
На початку встановлення радянської влади, Кримський продовжував працювати. Наприклад, 1925 року став головою Київської філії Всесоюзної асоціації сходознавства. Фактично, він був засновником арабістики в СРСР. Ще 1921 його визнано працівником науки з відповідним соціальним забезпеченням.
Однак, працювати він зміг лише до 1928 року. З 1929 його почали переслідувати, позбавляли посад, а в 1930-х взагалі усунули від наукової роботи. Втім, у 1938-39 він був реабілітований, та був запрошений в Інститут мовознавства СРСР, а на початку 1941 навіть нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Він зміг пережити найбільші репресії 1930-х, навіть через позбавлення постів. Зокрема, затриманим і репресованим був його усиновлений помічник Микола Левченко, у якого залишилась вагітна дружина. Кримський усиновив і його дитину.
Однак, Агатангел згодом теж був репресований. На початку німецько-радянської війни, НКВС заарештували його як «особливо неблагонадійного». Його звинувачували в українському націоналізмі та антирадянської діяльності.
Не дивлячись на те, що йому було вже 70 років, та він був напівсліпий, Кримського відправили до кустанайської в’язниці, у Казахстан. Під час допитів, він навіть виправляв помилки в неграмотно написаних документах, які його змушували підписувати, що дратувало слідчих.
В’язниця в Кустанаї була відома особливо кримінальним контингентом, тому НКВС сподівались, що його там швидко вб’ють. Однак, за згадками тих, хто тоді там перебував, Кримському навпаки, віддавали свій хліб та намагались полегшити перебування.
Однак в’язницю він не пережив. Або від виснаження, або від жорстоких тортур. Офіційною датою смерті вважається 25 січня 1942 року. Де саме похований Кримський невідомо, оскільки його тіло, разом з багатьма іншими, було кинуто до рову.
Агатангел Кримський та цікаві факти про нього
За своє життя, професор вивчив щонайменше 58 різних мов. Він знав майже всі європейські мови, а також майже всі східні. Міг говорити та писати німецькою, російською, українською, знав арабську, турецьку, перську, грецьку, латинську, вже в 70 вирішив опанувати вавилонську.
Сам Кримський говорів, що простіше назвати мови, які він не знає. Саме так і було. Він вивчив стільки мов, що міг читати та розмовляти навіть такими мовами, яких він не вчив, оскільки вони є схожими за групою. Тому порахувати реальну кількість неможливо.
Вважається, що Агатангел мав гомосексуальну орієнтацію. Про це стверджують сучасні дослідники, а також його власні тексти циклу «Нечестиве Кохання».
Зараз Агатангел Кримський відноситься до видатних діячів світу за версією ЮНЕСКО. Його ім’ям названа Волинська обласна премія, а також навчальні заклади.
На сайті kashtan.media обов’язково з’явяться цікаві матеріали про інших видатних діячів України. А поки можна почитати історію Київського метро, невигадані легенди Києва, а також новини. Щоб не пропускати нічого важливого — підписуйтесь на наш Facebook.