Фунікулер є найбільш незвичайним видом транспорту в Києві. Багато хто навіть приймає його за атракціон, хоча це не так. Kashtan Media підготували для читачів цікаву інформацію про історію будівництва та експлуатації київського підйомника, а також про актуальну ціну квитків і розклад роботи.
Історія будівництва і цікаві факти

Про те, що місту необхідний підйомник, замислювалися ще в давні часи. Прохід між Подолом та Володимирською гіркою завжди становив для містян складнощі.
Раніше люди піднімалися виключно сходами. Потім Андріївським узвозом або в об’їзд, на трамваї. Зрештою, на початку XX століття, інженер і статський радник Артур Абрагамсон запропонував будівництво фунікулера.
Розробкою проєкту займалися двоє інженерів, Микола П’ятницький та Олександр Баришников. Будівництво велось з 1902 по 1905 роки. У травні 1905 року підйомник уже було запущено і він почав перевозити пасажирів.

Для будівництва використовувалося швейцарське обладнання. Вартість зведення склала 230 тисяч рублів. Київський фунікулер став третім у Російській Імперії, після Нижньогородського та Одеського.
Незважаючи на незвичну конструкцію, підйомник спочатку відносили до трамвайного транспорту. Аж до 1930-х у нього був власний номер, а ще можна було пересідати між фунікулером і маршрутом №15 за ціною одного квитка, без доплати.
Перша назва

Спочатку це був не Київський фунікулер, а Михайлівський механічний (або електричний канатний) підйом. Назвали його так тому, що верхня станція розташована поруч із Михайлівським Золотоверхим монастирем.
Перенесення нижньої станції та аварія

Цікаво, що реалізувати початковий проєкт із 250-метровим спуском не вдалося повною мірою. На шляху ліній опинилася садиба. Оскільки закон тоді серйозно охороняв приватну власність, а власниця будинку запросила занадто велику компенсацію, було вирішено скоротити довжину, і вагони доїжджали тільки до Боричевого току.

Уже за радянських часів, під час реконструкції після аварії 1928 року, коли верхній вагон зірвався і врізався в нижній (вагони розбилися, але ніхто не постраждав), нижню станцію було перенесено. Вихід розташувався на вулиці Революції (зараз Сагайдачного) і став вести до Поштової площі.
Додаткові факти

- Довгий час це був найдешевший вид транспорту в Києві. До 1961 року вартість проїзду становила 15 копійок, а після грошової реформи – 25 копійок.
- За часів німецької окупації під час Другої світової, фунікулер продовжував роботу і навіть мав підвищений пасажиропотік. Але німці підвищували тариф спочатку до 20, потім до 30 і до 40 копійок, а перевезення багажу коштувало 1 карбованець.
- Капітальні реконструкції проводилися у 1958 та у 1984 роках. Нові планували здійснити у 2008, 2011 та у 2019 роках, але їх так і не провели.
- У Києві могли побудувати й інші фунікулери, але жодна з ідей не була реалізована, тому діючий так і залишився єдиним у місті.
- Під час сніжних зим, ентузіасти, які катаються на лижах та сноубордах, іноді використовували фунікулер як гірськолижний підйомник нагору, для подальшого спуску з гори.
Характеристики та щорічний ремонт

Конструкція Київського фунікулера має такі характеристики:
- один вагон має 30 сидінь і загалом вміщує 100 осіб;
- сучасна довжина траси становить 222 метри;
- висота між станціями становить 75 метрів;
- градус ухилу дорівнює приблизно 18-20°;
- вагони рухаються зі швидкістю 2 метри на секунду і доїжджають за 2,5 хвилини.
У літній час, приблизно з середини липня до другої половини серпня, систему щорічно закривають для обстеження конструкції, профілактичних робіт і підтримувального ремонту, в ході якого оновлюють деякі складові.
Київський фунікулер: графік роботи

За офіційною інформацією від «Київпастрансу», підйомник функціонує щодня, з 07:00 ранку до 22:00 вечора. Діючий графік актуальний і для робочих днів, і для вихідних.
Вартість та оплата проїзду

Після підвищення тарифів, починаючи з 15.07.2026, вартість одного квитка на фунікулер становить 30 гривень. Оскільки це муніципальний транспорт, на нього поширюється дія тих самих способів оплати, що й в метро, в міських тролейбусах, автобусах та трамваях.
Одноразовий QR-код на проїзд можна придбати в розташованих поруч терміналах, у касі, або в застосунку «Київ Цифровий». Також діють проїзні та банківські картки.
Де знаходиться Київський фунікулер

Як уже згадувалося, вхід до верхньої станції розташований за Михайлівським Золотоверхим монастирем, поруч із будівлею МЗС України, в парку Володимирська гірка. Нижня станція знаходиться на Подолі, поруч із Поштовою площею, на вулиці Сагайдачного.
Як дістатися


Дійти до будь-якої зі станцій можна з Андріївського узвозу. Найближчі станції метро – «Золоті Ворота» (верх), «Поштова площа», «Контрактова площа» (низ). З наземного транспорту – автобуси 62, 110, 111, 114 (низ), тролейбуси 6, 16, 18 (верх).
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про скульптури малюків із корабликами, а також про 5 фактів, які ми рекомендуємо знати перед прогулянкою в Києві.
Анонси цікавих матеріалів від Kashtan Media регулярно публікуються на нашій Facebook-сторінці. Підпишіться, щоб не пропускати оновлення.






