Журналісти Kashtan Media продовжують «рухатись» Святошинсько-Броварською лінією столичного метрополітену. Сьогоднішня зупинка — станція метро «Університет» у Києві, яка є архітектурною пам’яткою.
Історія станції
«Університет», разом з 5 іншими станціями, входить до першої черги Київського метрополітену, відкриття якої відбулось 6 листопада 1960 року. Спочатку її планували розмістити в іншому місці та зробити пересадку, але, згодом проєкт змінився.
У 1958 році, відбувся конкурс, на якому розглядалось декілька ескізів. Перші варіанти згодом було допрацьовано, а фінальний проєкт створювали з оглядкою на «червоний» корпус КНУ.
В якості архітекторів залів виступили Григорій Головко, Євген Іванов, Михайло Сиркин, Тамара Єлігулашвілі, Ольга Лозинська та Лідія Семенюк. Скульптори — Михайло Декерменджі, Валентин Зноба, Анатолій Білостоцький, Олександр Ковальов, Едвард Кунцевич, Петро Остапенко, Михайло Лисенко, Андрій Шапран і Оксана Супрун.
Вестибюлі проєктували Григорій Головко, Михайло Сиркін, Євген Іванов та Борис Дзбановський. Офіційний статус пам’ятки архітектури місцевого значення, було присвоєно в 1986 році. Охоронний номер — 171.
Інтер’єри залів
За конструкцією це пілонна, трисклепінна, острівна станція глибокого закладення. В оформленні можна впізнати сталінський неокласицизм. Посадкові платформи та середній зал поєднано проходами між пілонами.
Інтер’єр облицьовано мармуром коричнево-рожевого кольору, а також біли гіпсом. У мармурі можна побачити силуети доісторичних істот. На колійних платформах плитка. Освітлення прикрашається карнизами із загартованого скла.
В кожному пілоні були розміщені бюсти відомих діячів — Тараса Шевченка, Максима Горького, Івана Франка, Олександра Богомольця, Олександра Пушкіна, Дмитра Менделєєва, Григорія Сковороди та Михайла Ломоносова.
В 2022 році, половину бюстів було закрито. А саме бюсти діячів, пов’язаних з Росією. Також до 1992 року, в торці центральної зали знаходилась скульптура Володимира Леніна, яку було демонтовано.
Враховуючи велику глибину закладення (87 метрів), було зроблено два ескалатори з проміжною залою.
Архітектура вестибюлю
Наземний вестибюль став одночасно входом у метро та входом у ботанічний сад. Арки, що ведуть до саду, розташовані з боків. На задній стороні круглого вестибюлю є дві кам’яні тераси із закругленими сходами.
Центральна частина будівлі — це залізобетонний купол зі шпилем. Всередині розташована касова зала та ескалатори. В інтер’єрі багато вікон, і, відповідно, багато світла.
За ескалаторами можна побачити квіти та рослини. Враховуючи відповідний дизайн, вестибюль нагадує оранжерею.
Над скляними дверима з вулиці, прикріплені металеві вензелі з літерою «М». Це єдина в Києві станція, де зробили подібне рішення.
Назва станції
Під час проєктування, фігурувала назва «Університетська», але, відкриття відбулось вже зі звичним найменуванням — просто «Університет». Станцію жодного разу не перейменовували.
Назва пов’язана з тим, що поруч знаходиться декілька корпусів КНУ ім. Шевченка, включно з головним, червоним корпусом, а також інші вищі навчальні заклади.
Станція метро «Університет» у Києві: де знаходиться і як дістатись
Як вже згадувалось, вестибюль розташований на вході до ботанічного саду ім. Фоміна, на бульварі Тараса Шевченка. Навпроти знаходиться готель «Hilton», Університет ім. Драгоманова, ЦНАП Шевченківського району та Володимирський кафедральний собор. Неподалік Київський національний університет.
На зупинку поруч можна доїхати автобусами 24, 114, 118, тролейбусами 4, 5, 7, 8, 17, а також маршрутками 189, 575.
Нагадаємо, що минулого разу Kashtan Media публікували матеріал про ст.м. «Вокзальна». Наступна станція — «Театральна». Також вам може бути цікаво прочитати про ТОП-10 місць в українській столиці, які легко переплутати. Не пропустить нові статті — підпишіться на наш телеграм.
